Тлумачення слова: вінець

вінець


вінець



-нця́, ч.
1) рідко. Те саме, що вінок 1). || у знач. присл. вінце́м.
2) перен. Останній, найвищий ступінь чого-небудь. || Про успішне завершення чого-небудь.
3) заст. Прикраса з золота, коштовного каміння, яку носили на голові.
4) Коштовний головний убір – знак високої влади (царської, королівської і т. ін.); корона.
5) Корона, яку тримають над головами молодих під час обряду вінчання.
••
Іти́ (піти́) до вінця́ — вінчатися.
6) Сяйво навколо сонця, місяця, окремих зірок.
7) буд. Горизонтальний ряд зрубу. || Горизонтальний ряд у будівлі, споруді, зроблений із будь-якого будівельного матеріалу.
8) тех. Деталь, яка напресовується на яку-небудь іншу деталь.
вінець
1.2

Введіть слово: