Тлумачення слова: корінь

корінь


корінь



-реня, ч.
1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її вживають у їжу.
••
Соло́дкий ко́рінь — те саме, що солоде́ць. локриця.
••
Вирива́ти з корі́нням кого, що — знищувати, викорінювати, усувати кого-, що-небудь.
••
Диви́тися в ко́рінь — заглиблюватися в сутність справи.
••
Пуска́ти ко́рінь — надовго оселятися, міцно осідати де-небудь (про людину).
••
Руба́ти під ко́рінь кого, що — підривати основу існування кого-, чого-небудь.
2) Частина зуба, волоса, нігтя тощо, яка міститься в тілі.
••
Ко́рінь зу́ба — частина зуба, розміщена в зубній альвеолі.
••
Ко́рінь леге́ні — сукупність анатомічних утворень, до яких належать головний бронх, легенева артерія, легеневі вени, бронхіальні артерії і вени та ін.
••
Ко́рінь язика́ — задня частина язика, повернута до глотки.
3) перен. Початок, походження чого-небудь. || Основа, джерело, головна причина чого-небудь.
••
В (у) ко́рені — у самій основі, цілком.
4) грам. Головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення й не поділяється на морфеми.
5) мат. Величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь.
корінь
1.2

Введіть слово: