Тлумачення слова: кінець

кінець


кінець

Збіг у тлумаченні:
кін.
кінець


I -нця́, ч.
1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо.
••
В оби́два кінці́ — туди й назад.
••
Добіга́ти кінця́ — завершуватися.
••
Зво́дити кінці́ [з кінця́ми] — а) узгоджувати різні частини, сторони якої-небудь справи; б) ледь животіти через нестатки.
••
З (із) кінця́ в кіне́ць — з одного краю в інший.
••
Кінці́в не знайти́ — ні про що не дізнатися.
••
Кінці́ [з кінця́ми] не схо́дяться — а) важко впоратися комусь із труднощами, нестатками; не йде справа на лад; б) немає узгодженості, відповідності між різними частинами якої-небудь справи.
••
Кінці́ [у во́ду] хова́ти — не залишати ніяких слідів злочину, вчинку.
••
На кінці́ язика́ є (знахо́диться і т. ін.) що в кого, рідко кому — а) хтось завжди швидко, без труднощів дає відповідь на що-небудь; б) хтось має велике бажання що-небудь сказати.
2) Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний із цим моментом. || Завершення, закінчення чого-небудь.
••
Від поча́тку до кінця́ — повністю, цілком.
••
Під кіне́ць чого — під час закінчення чого-небудь.
3) перен., розм. Смерть, загибель.
••
Кіне́ць сві́ту — за християнським віровченням і народним повір'ям, загибель світу.
••
Без кінця́ й кра́ю — а) дуже далеко, безконечно; б) дуже довго; в) безперервно, весь час; г) дуже велика кількість; безліч.
••
До кінця́ — цілком, повністю.
••
Кіне́ць кінце́м — у кінцевому підсумку, нарешті.
••
Нема́є (не ви́дно і т. ін.) кінця́ (кінця́-кра́ю, ні кінця́, ні кра́ю) чому — а) щось дуже далеко простягнулося; б) щось дуже довго триває; в) безліч кого-, чого-небудь.
4) жарт. Пеніс.
5) мор. Линва, лінь, канат, трос та ін.
••
Трави́ти кіне́ць — подавати, кидати канат, лінь та ін.
II прийм., розм.
На краю.
кінець
1.2

Введіть слово: