Тлумачення слова: по

по


по

Точний збіг:
ПО
посадова особа
Часткові збіги:
автотранспорт
автомобільний транспорт
авіапошта
авіаційна пошта
агрополітика
аграрна політика
АЛПО
акт про ліквідацію промислового обєднання
АПОВ
апаратура погодинного обліку вартості
телефонних розмов
пор. АПОВЗ
АПОВЗ
апаратура погодинного обліку вартості зєднань
пор. АПОВ
АПОР
апаратура погодинного обліку розмов
АПОС
АПОСУ
АПОС України
Асоціація правозахисних організаторів студентів України
АСПОЛ
Асоціація виробників поліграфічної продукції
БРПО
Білоруська республіканська піонерська організація
ВГСПО
всеукраїнське громадське соціально-політичне обєднання
наприклад: ВГСПО НАІУ
ВПО
всеукраїнське політичне обєднання
наприклад: ВПО «Єдина Родина»
ВПО
видатковий позабалансовий ордер
ВПО
вартість послуг на одну особу
ВПО
відомча пожежна охорона
головпоштамт
головний поштамт
господарч.
господарчий
ГПО
«Готовий до праці й оборони»
ГПО
громадсько-політичне обєднання
наприклад: ГПО «Українська справа»


прийм., з місц. і знах. відмінками.
Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення:
1) з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || Указує на предмет, місце і т. ін., вздовж якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || Указує на предмет, поверхня якого є місцем виявлення дії.
2) з місц. в. Указує на місце, простір, у межах якого відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || з ім. у мн. Указує на кілька однорідних місць, стосовно яких виконується, відбувається дія. || з ім. у мн. Указує на осіб, місця, які хто-небудь часто або неодноразово відвідує. Ходити по лікарях.
3) із знах. в. ім. рука, бік, сторона і т. ін. з означ. Указує на напрямок дії або на місце перебування, розташування, розміщення кого-, чого-небудь.
4) з місц. в. Указує того, в напрямку руху чого також хто-, що-небудь рухається; прот. проти.
5) із знах. в. Указує на предмет, місце, простір, що є межею поширення певної дії або ознаки. Об'єктні відношення:
6) з місц. в. Указує на об'єкт, що на нього безпосередньо спрямована дія.
7) із знах. в. Указує на предмет, особу, що є метою дії, руху. Іти по воду.
8) з місц. в. Указує на того (те), за ким, чим хто-небудь тужить, уболіває, сумує і т. ін.; синонімічне часто вживаному словосполученню за з оруд. в. ім. Об'єктно-обставинні відношення:
9) з місц. в., розм. Указує на вид, сферу діяльності. || у сполуч. з ім. у мн. Указує на вид діяльності, якою хто-небудь займається, часто, неодноразово міняючи місце перебування. || рідко. Указує на те, в межах чого щось поширюється, діє. Наказ по університету. Часові відношення:
10) з місц. в. Указує на дію, подію і. т. ін., після яких щось відбувається, настає, з'являється, або на особу, після якої хто-, що-небудь лишається тощо. Відпочивати по обіді. || Указує на відрізок часу, певний період, після закінчення якого що-небудь відбувається, настає і т. ін. || Указує на певний час у годинах.
11) з місц. в., розм. Указує на того (те), кого, чого не стало (хтось помер, щось зникло, розбилося і т. ін.).
12) з місц. в., розм. Указує на певний (який чимсь характеризується) відрізок часу, коли відбувається дія. || у сполуч. з ім. у мн. Указує на час, коли відбувається регулярно повторювана дія.
13) з місц. в. Указує на що-небудь як на часову межу тривання дії, стану тощо. || у сполуч. з прийм. з, рідше від та ім. або порядк. числ., що означають день, число, рік і т. ін. Указує на кінець дії, стану і т. ін. || розм. Уживається в стійких словосполученнях, указуючи на часову межу тривання дії, стану і т. ін.; синонімічне літературному словосполученню до з род. в. ім.
14) з місц. в. Указує на послідовність у розташуванні, розміщенні певних предметів, осіб, на послідовну зміну однієї дії, особи, одного стану, предмета, явища іншою дією, особою і т. ін.
15) з місц. в., у сполуч. з порядк. числ. та ім. рік, год, весна і т. ін., діал. Указує на чий-небудь вік. Означально-обставинні відношення:
16) з місц. в. Указує на характеристику особи, предмета і т. ін. через їх стосунок до іншої особи, іншого предмета тощо. Бабуня по матері. Товариш по школі. || у сполуч. з прикм., розм. Указує на особливості, які характеризують кого-небудь.
17) із знах. в. Указує на яку-небудь межу, міру, що стає ознакою предмета.
18) з місц. в., розм. Уживається в складі предикативних конструкцій, вказуючи на стан, у якому хто-небудь перебуває після завершення дії, названої іменником.
19) з місц. в. Указує на спосіб дії. Читати по складах. || Указує на спосіб називання когось.
20) з місц. в. Указує на те, за допомогою чого відбувається дія.
21) із знах. і місц. в., з особ. займ. Указує на того, згідно з чиєю звичкою, думкою, чиїм бажанням і т. ін. відбувається дія.
22) з місц. в. Указує на підставу якої-небудь дії.
23) з місц. в., розм. Указує на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія; синонімічне літературному словоспол. за з оруд. в. ім.
24) з місц. в., розм. Указує на відповідність кого-, чого-небудь комусь або чомусь.
25) з місц. в. ім. щастя, суть і т. ін. Уживається при вставних словах, що виражають ставлення до висловлюваного, оцінку чого-небудь і т. ін. Відношення кількості, міри, ступеня:
26) із знах. і місц. в., у сполуч. з кільк. числ. Указує на кількість (точну або приблизну) осіб, предметів, розподіл їх, частоту повторення дії і т. ін.
27) з місц. в. Указує на предмет як один із порівну збираних або розподілюваних у процесі дії.
28) із знах. і місц. в., у сполуч. з кільк. числ. та сл. з кільк. знач. Указує на обсяг, об'єм розподілюваного.
29) з місц. в. Указує на тривалість певного проміжку часу, що повторюється.
30) з місц. в., у сполуч. з кільк. числ. та сл. з кільк. знач. Указує на певну відстань, яку проходять, проїжджають і т. ін. за однаковий проміжок часу.
31) із знах. в., у сполуч. з кільк. числ. Указує на однаковий вік кількох осіб.
32) із знах. і місц. в., часто у сполуч. з кільк. числ. Уживається для позначення ціни, вартості за одиницю чого-небудь.
33) з місц. в. Указує на величину, розмір, вагу і т. ін. чого-небудь.
34) із знах. в. Уживається в стійких словосполученнях, що передають міру, ступінь, межу вияву дії, ознаки. Відношення мети:
35) з місц. в., розм. Указує на мету виконання дії, призначення чого-небудь. Відношення причини:
36) з місц. в., розм. Указує на причину дії або стану.
по
1.2

Введіть слово: