Тлумачення слова: рушник

рушник


рушник



-а́, ч.
1) Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо.
••
Стале́вий (стальни́й) рушни́к — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден.
2) Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін. Рушники дбати.
••
Става́ти на рушнику́ (на рушники́) заст. — брати шлюб, одружуватися.
рушник
1.2

Введіть слово: