Тлумачення слова: що

що


що

Часткові збіги:
ТОЩО
«Тренерська освіта: щирий обмін»
проект
щодекад.
щодекадний
щодекадно
щоден.
щоденний
щоденно
щокв.
щоквартальний
щоквартально
щомісяч.
щомісячний
щомісячно
що-н.
що-небудь
щоріч.
щорічний
щорічно
щотиж.
щотижневий
щотижнево


I чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві́що, займ.
1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін.
••
Зна́єш що? — уживається при поясненні чого-небудь, пропонуванні можливого виходу з якого-небудь становища і т. ін. у знач.: ось що.
••
Що-що́, а ... — уживається при виділенні, підкресленні винятковості предмета, явища, події і т. ін.
2) пит. Уживається в функції прислівника у знач. чому?, з якої причини?
••
За ві́що?; За що?; За що? Про що? — чому?, навіщо?
••
Не зна́ти чого́ (чому́) — невідомо нащо.
3) пит. Уживається у функції прислівника мети у знач. для чого?, навіщо?, з якою метою? (у риторичному питанні – із знач. нічого).
••
Зара́ди чо́го — навіщо, нащо.
••
Нема́ чого́ (що) з інфін. — уживається для заперечення яких-небудь дій, думок і т. ін.; не варто, не потрібно.
4) пит., тільки в наз. в. Уживається у функції присудка, відповідаючи знач. як?, який?, в якому стані перебуває хто-, що-небудь?
••
Що за хто, що — уживається при запитанні про якості, властивості предметів, осіб і т. ін. у знач. який.
5) пит., розм. Виражає питання про кількість чого-небудь, відповідаючи знач. скільки?, яку суму?
6) відносний. Приєднує підрядні речення: а) додаткові; б) підметові; в) (у сполуч. з часткою не) допустові.
••
Що ж до кого, чого, то ... — коли стосується кого-, чого-небудь, то ....
7) відносний. Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи знач. відносного займ. який.
8) відносний. Приєднує підрядні речення: а) які вказують на наступність іншої дії, що доповнює попередню; б) які виражають наслідкові відношення, у знач. а це, і це.
9) відносний. Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника.
10) відносний. Уживається у сполуч. з ім. та числ. у знач. кожний, всякий. || також із співвідносним словом то. Уживається для приєднання підрядного речення або підрядної конструкції простого речення.
11) відносний, перев. з інфін. Уживається в середині простого речення у функції додатка.
••
Хоч би що́ кому — зовсім байдуже, однаково, не хвилює кого-небудь щось.
••
Хоч ти йому́ що — не слухає, не сприймає нічого, залишається байдужим до всього хто-небудь.
12) неознач. Уживається в знач. що-небудь, щось. скільки-небудь, дещо.
13) означ., також у сполуч. з част. вже, то. Уживається в окличних реченнях у знач. дуже багато, велика кількість. || Указує на ступінь вияву чого-небудь у знач. дуже, сильно, як, який.
14) означ., розм. Уживається в риторичних питаннях і окликах при вираженні емоційної оцінки предмета, явища і т. ін. у знач. дуже великою, вищою мірою.
15) вказ., у сполуч. з част. ось, от, он. Уживається для уточнення, роз'яснення висловлювання: а) перед повідомленням, переліком; б) у функції узагальнюючого слова, що вказує на здогад про щось, розгадку чого-небудь.
16) перев. з част. не. Уживається в окличних і питальних реченнях, а також у різних словосполученнях у знач. все, все без винятку, все підряд, всяке, різне.
••
Хоч що — усе без винятку, будь-що.
17) Уживається в риторичних питаннях і окликах у знач. запереч. займ. ніщо, нічого, а також іменників, що позначають негативні якості, властивості.
18) Уживається в складі фразових сполучень із запереч. част.
••
Що не що, а ... — хай там що, а ...; хоч там як, а ....
II
1) з'ясувальний. Уживається для зв'язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення.
2) з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з'ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії.
3) з'ясувальний. Приєднує підрядні підметові речення. || Приєднує підметові речення до головних, в яких підмет відсутній.
4) з'ясувальний. Приєднує підрядні присудкові речення.
5) з'ясувальний. Приєднує підрядні речення означальні.
6) з'ясувальний. Приєднує підрядні речення способу дії. || Приєднує підрядні речення, які характеризують ступінь вияву дії, стану або ознаки.
7) з'ясувальний. Приєднує підрядні речення причини.
8) розділ. Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів, у знач. хоч, чи.
9) відносний. Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень.
10) часовий. Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький за знач. до спол. як тільки.
11) умовний. Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові то в головному реченні, відповідаючи за знач. сл. наскільки, в якій мірі.
12) порівняльний, нар.-поет. Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючи у знач. мов, немов, як. || Приєднує порівняльний зворот у середині простого речення.
13) приєднувальний, нар.-поет. Те саме, що а (див. а II 3)).
14) Входить до складу підрядних сполучників: а) причинових: тому́ що, через те́ що, у зв'язку́ з тим, що, розм. зати́м що, тим що; б) часових: ті́льки що, розм. ті́лько що; в) допустових: хіба́ що, дарма́ що; г) наслідкового: так що; ґ) обмежувально-протиставних: так (та) що ж, ті́льки що, розм. що ті́льки; д) приєднувальних: не ті́льки що, розм. опрі́ч (окрі́м) то́го, що.
III част., розм.
1) пит. Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору. || Уживається на початку питальних і окличних речень, які передбачають негативну відповідь.
••
[А] що, коли́ (як); Що, якби́ — уживається для припущення можливості чого-небудь.
••
Що ти (ви)! — виражає здивування чиїмись вчинками або словами.
2) підсил. Уживається перев. на початку питального речення для наголошення на чому-небудь у знач., близькому до як? || Уживається для вирізнення, увиразнення чого-небудь.
••
А що?; Ну що? — уживається в питальних реченнях для спонукання співрозмовника до відповіді у знач. як?, як там?, як справи?.
••
Та́к що — отже, з цього випливає.
••
Ну [й] що ж; Так що́ — уживається перев. при звертанні у знач. ну як, отже.
••
Що хо́чете, а ... — уживається при відвертій констатації чого-небудь.
3) пит. Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання в знач., близькому до що таке?, що треба? || Уживається в діалозі як питальне слово-речення, що виражає подив із приводу почутого, заперечення чого-небудь несподіваного для когось або прохання повторити недочуте, незрозуміле.
••
А [хіба́] що? — уживається як питальне слово-речення в діалозі при з'ясуванні мотивів, якими зумовлене запитання співрозмовника.
4) підсил. Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи.
5) підсил., нар.-поет. Уживається при зачинах у народних казках, а також піснях і творах, стилізованих під народну творчість.
6) Уживається у складі фразових часток.
••
Ось що вказівна част. — уживається для уточнення, роз'яснення чого-небудь у знач. знаєш, знаєте.
••
Чи що модальна част. — уживається як вставне слово для вираження непевності, припущення у знач.: а) може, можливо; б) здається, точно не відомо; в) невже, хіба; г) мабуть, так буде краще.
••
Що б модальна част. — уживається в окличних реченнях для вираження побажання у знач. хай, добре було б.
••
Що ж модальна част. — уживається: а) в розповіді про що-небудь або переході до наступної події, картини і т. ін.; б) у діалозі для спонукання співрозмовника до відповіді на питання, до пояснення чого-небудь або виявлення свого ставлення до чогось; в) для вираження вимушеної згоди, примирення з чим-небудь, схвалення чогось.
••
Що [ж] за оклично-підсил. част. — уживається в окличних або питальних реченнях для вираження: а) захоплення ким-, чим-небудь; б) здивування від чого-небудь несподіваного, неочікуваного; в) невдоволення ким-, чим-небудь.
7) підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом най – для виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: щонайактивніший, щонайвірніший, щонайдовше, щонайлегший, щонайпізніше тощо.
що
1.2

Введіть слово: