Тлумачення слова: іменник

іменник


іменник

Збіг у тлумаченні:
і
іменник


іменник - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
відмінокоднинамножина
називнийіменникіменники
родовийіменникаіменників
давальнийіменникові, іменникуіменникам
знахіднийіменникіменники
оруднийіменникоміменниками
місцевийна/у іменникуна/у іменниках
кличнийіменникуіменники


I -а, ч.
Відмінювана частина мови, що позначає предмет, дію, явище, ознаку тощо, напр.: стіл, читання, вітер, білість і т. ін.
II -а, ч.
Спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.
іменник
1.2

Введіть слово: